Етмоїдит: причини, симптоми, діагностика та лікування

Закладеність носа — поширена проблема, що може проявлятися при звичайній застуді. Але іноді такий симптом може доповнюватись сильним головним болем, який посилюється в разі нахилів голови. Це досить тривожний знак, він може вказувати на розвиток запального процесу в синусах носа. Так може виявлятися етмоїдит. Спробуймо розібратися, що це за захворювання, а також розглянемо можливі причини його виникнення та методи терапії.

Що таке етмоїдит?

Етмоїдит — це запальний процес, що локалізується в решітчастому лабіринті. Це парні носові пазухи, які є парними та починають формуватися в людини ще під час внутрішньоутробного розвитку. Закінчення формування відбувається після статевого дозрівання.

Етмоїдит є рідкісною формою синуситу. Найчастіше його виявляють у дітей дошкільного віку, і причиною виникнення стає скарлатинозна інфекція. Така категорія населення має високий ризик ускладнень. У дорослих частота розвитку цього захворювання в чоловіків та жінок однакова, проте лікарі впевнено говорять про сезонність хвороби: гострий етмоїдит так само як і загострення хронічної форми недуги спостерігаються переважно в осінньо-зимовий період.

Причини виникнення етмоїдиту

Первинний етмоїдит — вкрай рідкісний стан. Найчастіше така хвороба виникає внаслідок ускладнень вірусних інфекцій, що вражають носоглотку, а також верхні відділи респіраторної системи. Вона може розвинутись після різних ГРВІ (наприклад, спричинених аденовірусом, риновірусом, грипом). Набагато рідше решітчастий лабіринт страждає від атаки патогенних бактерій, наприклад, стафілококів або стрептококів. Також рідкісними, але можливими винуватцями його запалення стають грибки. У дитячому віці хвороба може бути спровокована дитячими інфекційними хворобами, зокрема. скарлатиною, кіром чи краснухою.

Етмоїдит у дорослих та дітей може розвиватися на тлі:

• недостатнього імунітету, у т.ч. під час тривалого чи безконтрольного застосування антибіотиків, ВІЛ-інфекції, ендокринних патологій (діабету), онкології та ін.;
• хронічних ЛОР-патологій, у т.ч. частих, млявих ринітів, схильних до постійних рецидивів, а також інших видів синуситів, тонзилітів, аденоїдних вегетацій;
• аномалій розвитку носових структур, у т.ч. вроджених вад носоглотки;
• травматичних ушкоджень внаслідок черепно-мозкових травм чи великих операцій.

Види етмоїдиту

Існує кілька класифікацій цієї патології. З урахуванням характеру перебігу хвороба може бути гострою чи хронічною. Залежно від локалізації запального процесу розрізняють:

• двосторонній етмоїдит;
• лівосторонній;
• правосторонній.

Якщо ж говорити про особливості запального процесу, то етмоїдит буває:

• катаральний — у цьому випадку у хворого спостерігаються виділення світлого напівпрозорого кольору відносно рідкої консистенції, які накопичуються в решітчастому лабіринті та виходять крізь носові ходи;
• гнійний — для нього характерне виділення гнійного ексудату, який має жовте, зелене або світло-коричневе забарвлення, може бути рідким або густим;
• набряково-катаральний — у цій ситуації у хворого спостерігається виражений набряк, який може ускладнювати появу виділень із носових ходів, це призводить до виражених болів і, як правило, проявів інтоксикації;
• поліпозний чи гіперпластичний — спостерігається при хронічній формі этмоїдиту, для нього типове потовщення внутрішньої оболонки синуса, і навіть формування в решітчастому лабіринті поліпів на ніжці чи широкій основі.

Симптоматика

Оскільки етмоїдит має переважно вторинний характер, його перші прояви залишаються, як правило, непоміченими — вони накладаються на основні ознаки первинної патології. Симптоми такого запального процесу включають:

• головний біль, що локалізується в переніссі або у глибині черепа — за очима, його інтенсивність зростає, якщо нахилити голову;
• зниження або зникнення нюху;
• закладений ніс, порушене носове дихання, затяжний нежить — виділення з носа;
• ознаки системної інтоксикації, зокрема, підвищення температури (зазвичай невиражене — не вище 38,5 ° С), зниження апетиту, підвищену слабкість і стомлюваність.

На хронічну форму інфекції вказує збереження перелічених симптомів протягом тривалого часу (понад 3 місяці) попри на лікування. Іноді хвороба може досягати стадії ремісії, у цьому випадку хворого не турбують жодні порушення самопочуття, за винятком періодичного головного болю поширеного типу. Але хронічний етмоїдит може загостритися під впливом будь-яких стресових факторів, у цьому випадку неприємна симптоматика відновлюється, так само як і при гострій формі недуги. При цьому виділення з носа можуть мати неприємний запах та формувати кірки на слизовій носа.

Методи діагностики

Виявити та підтвердити етмоїдит може лікар-отоларинголог. Діагностика включає:

• збір анамнезу;
• фізичний огляд, у т.ч. передню риноскопію;
• аналізи крові та сечі для виявлення запального процесу в організмі;
• рентгенологічне дослідження синусів або комп'ютерну томографію в разі неінформативності рентгену або ознак ускладнень;
• пункцію (прокол) решітчастого синуса для забору виділень для подальших досліджень, у т.ч. бактеріологічного аналізу.

Лікування етмоїдиту

Терапія етмоїдиту має комплексний характер та, як правило, проводиться в домашніх умовах. Однак при середньотяжкому або тяжкому перебігу хвороби, а також виникненні ускладнень може знадобитися госпіталізація до стаціонарного відділення. Підібрати лікування, щоб позбутися етмоїдиту, може тільки досвідчений лікар. Терапія може включати:

• прийом знеболювальних та протизапальних препаратів для усунення температури та полегшення стану;
• прийом антибіотиків відповідно до рекомендацій лікаря;
• ліки для полегшення набряку тканин носової порожнини;
• дренування решітчастого лабіринту (у разі хронічної форми інфекції);
• хірургічне втручання для видалення гіперплазії, поліпів та ін.

Також терапія може включати прийом препарату Синупрет^®. Це засіб від відомого німецького бренду Біонорика, розроблений спеціально для лікування різних видів синуситів. У його основі — рослинні компоненти, які ідеально доповнюють та посилюють дію один одного, надаючи комплексний ефект. Препарат допомагає:

• придушити запальний процес — протизапальний ефект своєю чергою сприяє полегшенню набряклості;
• полегшити евакуацію слизу із синусів — це своєю чергою сприяє полегшенню самопочуття та нормалізації носового дихання;
• усунути патогенні мікроорганізми — збудників хвороби.

Використання Синупрет^® може знизити ризик ускладнень етмоїдиту та наблизити одужання. Препарат випускається в кількох лікарських формах, що дозволяє підібрати ідеальний варіант для пацієнтів різного віку та з різними уподобаннями.

Можливі ускладнення

Етмоїдит небезпечний тим, що решітчаста пазуха носа знаходиться безпосередньо біля орбітальної порожнини та черепа. При неправильному лікуванні такий стан може ускладнюватись поширенням патологічного процесу на ці ділянки. Так ускладнення етмоїдиту можуть включати:

• прорив гнійних мас безпосередньо в орбітальну ділянку;
• гнійну форму менінгіту або абсцес мозку.

Такі стани несуть серйозну загрозу здоров'ю чи життю. Тому при найменшій підозрі на розвиток етмоїдиту слід звертатися за медичною допомогою та не займатися самолікуванням.