Термін хронічний синусит описує запалення слизової оболонки синусів (носових пазух), яке триває понад 12 тижнів. Такий стан суттєво погіршує якість життя, оскільки порушує нормальне носове дихання та загальне самопочуття1. Пацієнти з таким діагнозом нерідко потребують довічної терапії для підтримки здоров'я та профілактики рецидивів. Але спробуємо розібратися, як проявляється хронічний синусит, чому він виникає, і як проводиться лікування такої хвороби.
Як правило, розвитку хронічного синуситу передує інфекційне захворювання синусів, яке може провокуватися вірусами, бактеріями або грибками. Також запалення може виникати на тлі алергії, коли набряк призводить до застою секрету, що зі свого боку сприяє розмноженню патогенних мікроорганізмів. Частіше за все хронічний синусит провокують бактерії (у т.ч. стрептококи, золотистий стафілокок, пневмокок і менінгокок), а також деякі грибки (вони спричиняють тяжкі форми хвороби в осіб зі зниженим імунітетом)1. Хронічний синусит у дітей часто розвивається на тлі аденоїдних вегетацій, коли запалена аденоїдна тканина виступає в ролі постійного вогнища інфекції, і з часом патогенні мікроорганізми проникають у пазухи.
Про розвиток хронічної інфекції говорять у тому разі, якщо хвороба триває довше ніж 3 місяці та проявляється щонайменше двома ознаками зі списку:
Якщо розвивається хронічний синусит, симптоми у дорослих, як правило, включають закладеність носа, яка доповнюється ринореєю. Пацієнти часто відзначають відчуття розпирання, тиску в лицьовій частині, яке може ставати настільки вираженим, що викликає сильний біль2. Хронічний синусит без нежитю буває рідко, проте такий атиповий перебіг хвороби можливий за наявності алергії або поліпів у носових ходах.
Щоб виявити хронічний синусит, лікар проводить отоларингологічний огляд. Ця процедура зазвичай включає риноскопію (огляд різних відділів носової порожнини). Під час неї лікар може звернути увагу на наявність:
Як заходи додаткової діагностики може проводитися рентгенологічне дослідження, а також комп'ютерна томографія. Такі методи діагностики дають змогу з'ясувати локалізацію запального процесу (які синуси уражені). Залежно від цього синусит може бути фронтальним, верхньощелепним, етмоїдальним або сфеноїдальним. Для виявлення збудника інфекції та визначення його чутливості проводять бакпосів мазка із зіву.
Окремим різновидом хвороби є хронічний гіпертрофічний синусит, пов'язаний не з інфекцією, а з розростанням слизової оболонки в ділянці носових раковин. Таке розростання створює перешкоду на шляху повітря, що рухається.
Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.
Методи лікування захворювання підбираються лікарем в індивідуальному порядку. Лікар враховує результати діагностики, наявність у пацієнта супутніх захворювань, а також тяжкість перебігу хвороби. Також, якщо розвинувся синусит хронічний, лікування обов'язково має включати корекцію інших хронічних хвороб органів слуху, горла, носа або ротової порожнини. Іноді тільки цього достатньо, щоб нормалізувати стан слизової оболонки носових пазух. В інших ситуаціях терапія може мати консервативний або оперативний характер3. Консервативне лікування зазвичай включає:
Судинозвужувальні краплі в ніс при хронічному синуситі не рекомендовані. Хоч вони і здатні полегшити носове дихання, але все ж категорично не підходять для тривалого застосування, оскільки можуть викликати звикання. Водночас Синупрет® діє м'яко:
Препарат може використовуватися для лікування дітей від 2 років і дорослих. Він випускається в декількох лікарських формах (у вигляді таблеток, крапель і сиропу), що дає змогу підібрати зручний варіант для кожного пацієнта.
Якщо розвинувся хронічний синусит, лікування в домашніх умовах також передбачає обов'язкову зміну питного режиму - пацієнту потрібно вживати побільше звичайної чистої води. Також рекомендується обмежити контакти з алергенами (побутовим пилом), перебувати в провітрюваному приміщенні з нормальним рівнем температури (18-20°С) і вологості (50-55%). Чи потрібне промивання при синуситі, визначає лікар. У деяких ситуаціях така процедура може принести більше шкоди, ніж користі, особливо, якщо порушити правила її проведення.
Оперативне лікування хронічного синуситу може включати:
За кваліфікованого підходу та дотримання всіх рекомендацій лікаря хронічний синусит має доволі сприятливий прогноз. Є шанси на повне відновлення можливості носового дихання.
Хронічний синусит - важке захворювання, яке може призводити до різних ускладнень. За відсутності адекватної терапії він може стати причиною ураження тканин орбіти, спровокувати тромбоз кавернозного синуса, а також різні інфекційні ускладнення різної локалізації. Тому будь-яке загострення хронічного синуситу вимагає своєчасного звернення за медичною допомогою та правильного лікування під наглядом лікаря. Також важливу роль відіграють профілактичні заходи.
Якщо йдеться про таке захворювання, як хронічний синусит, профілактика має передбачати своєчасне лікування ЛОР-захворювань і карієсу, регулярне відвідування стоматолога, здоровий спосіб життя (правильне харчування, фізичну активність, відмову від шкідливих звичок). Також рекомендована профілактична вакцинація від пневмокока та стрептокока.
1Edward Kwon; Maria C. O'Rourke. Chronic Sinusitis. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan-.
2Stephan Vlaminck, Frederic Acke, Glenis K. Scadding. Pathophysiological and Clinical Aspects of Chronic Rhinosinusitis: Current Concepts. Front. Allergy, 27 October 2021, Sec. Rhinology, Volume 2 - 2021
3Hadley J. Sharp, David Denman, Susan Puumala. Treatment of Acute and Chronic Rhinosinusitis in the United States, 1999-2002. JAMA Otolaryngology–Head & Neck Surgery.