Як позбутися медикаментозного риніту?

Під час застуди, гострої вірусної інфекції більшість людей одразу вирушає до аптеки за судинозвужувальними краплями в ніс. Ці ліки швидко прибирають набряк слизової оболонки та відновлюють нормальне дихання, повертають нюх.

Але іноді трапляється так, що хвороба давно минула, а ніс, як і раніше, не дихає. Лікарі називають це ускладнення медикаментозним ринітом.

Що таке медикаментозний риніт?

Медикаментозний риніт — це зміни слизової оболонки, які виникають через занадто тривале використання судинозвужувальних крапель (деконгестантів).¹ У нього є й інші назви:

• синдром звикання до назальних крапель;
• рикошетний риніт, або rebound congestion (рикошетна закупорка).

Зловживання судинозвужувальними краплями для носа — це серйозна проблема в отоларингології, й існує вона дуже давно. Уперше медикаментозний риніт був описаний ще в середині минулого століття під назвою «нафазолінова залежність». Саме нафазолін був першим деконгестантом, який широко застосовували в разі нежитю.²

Сьогодні пацієнти частіше використовують краплі на основі ксилометазоліну та оксиметазоліну, це ефективні ліки тривалої дії. Але, як і нафазолін, усі вони можуть викликати рикошетний риніт.

Симптоми звикання до крапель у ніс:

• постійна закладеність носа, яка вимагає частого використання назальних крапель, нерідко з перевищенням дози;
• зниження або втрата нюху та/або смаку;
• головний біль;
• порушення сну;
• дратівливість;
• підвищення артеріального тиску (побічний ефект судинозвужувальних засобів).

Також через пересихання слизової оболонки пацієнтів можуть турбувати неприємні відчуття в носі — печіння, поколювання, чхання.

Особливість синдрому звикання в тому, що для усунення симптомів людина починає застосовувати краплі все частіше, у більшій дозі. Це посилює побічні ефекти ліків, проте дія їх стає дедалі слабшою і триває недовго. Виникає порочне коло, з якого непросто вибратися, навіть за допомогою лікаря. Саме тому отоларингологи завжди попереджають, що риніту від крапель легко запобігти, але вилікувати його — дуже складно.

До чого призводить медикаментозний риніт?

Набряк слизової носа після судинозвужувальних крапель зникає на 6–12 годин, якщо застосовувати ліки коротким курсом за призначенням лікаря. Але що частіше й довше людина закапує ніс, то менше зберігаються їхні терапевтичні ефекти.

У середньому судинозвужувальні краплі на основі нафазоліну або оксиметазоліну не можна використовувати понад 3 дні для дітей і 3–5 днів для дорослих. Якщо лікуватися деконгестантами 10 днів або більше за будь-якої застуди, з’являється підвищена реактивність судин носа й ризик розвитку рикошетного риніту значно зростає.

Інші ліки (наприклад, бета-блокатори для лікування гіпертонії та серцевої недостатності) теж можуть спричиняти хронічну закладеність носа, але саме судинозвужувальні краплі пошкоджують його слизову оболонку, призводять до структурних змін епітелію.

У разі медикаментозного риніту наслідки для здоров’я можуть бути різними. У легких випадках пацієнт позбувається синдрому звикання за кілька тижнів, позбувшись лише неприємних відчуттів (на початку лікування закладеність носа може зберігатися і навіть посилюватися). У важких — терапія може тривати місяцями й не завжди буває успішною, оскільки багато пацієнтів, не витримуючи постійного нежитю, знову повертаються до звичних назальних крапель.

Частим ускладненням хронічного медикаментозного риніту стає атрофія слизової оболонки носа. У низці досліджень було встановлено, що патологічні зміни епітелію пов’язані з впливом антисептиків-консервантів, що є присутніми в деконгестантах, — бензалконію хлоридом і динатрію едетатом.²

Вони мають такі ефекти:

• пошкоджують вії миготливого епітелію слизової оболонки носа;
• підтримують тривале запалення;
• спричиняють інфільтрацію («просочування») слизової оболонки особливими клітинами — еозинофілами;
• спричиняють атрофію (зменшення об’єму, втрату функцій) епітелію.

Як діагностувати захворювання?

Встановити діагноз медикаментозного риніту дуже просто. Для цього достатньо скарг на постійну закладеність носа та факту тривалого застосування судинозвужувальних крапель. Під час огляду в таких пацієнтів отоларинголог може побачити почервоніння внутрішньої поверхні носової порожнини та виражений набряк.

Однак, якщо довго користуватися деконгестантами й не звертатися до лікаря (а в деяких людей це триває роками), може розвинутися атрофія слизової носа після судинозвужувальних крапель. Якщо вчасно не припинити застосування ліків, тимчасові зміни епітелію переходять в атрофічний риніт. У цьому разі під час риноскопії (огляду порожнини носа) видно, що слизова оболонка стоншена, іноді в неї з’являється «лаковий» відтінок. Також можуть утворюватися сухі кірки через згущення носового слизу й порушення роботи війок епітелію.

Окрім закладеності носа, такі пацієнти скаржаться на тривалу відсутність нюху, відчуття сильної сухості, печіння, «стягнутості» в носі, іноді — носові кровотечі. Якщо захворювання прогресує, порожнини носа можуть розширюватися через атрофію епітелію, але водночас найголовнішою скаргою пацієнтів усе одно залишатиметься закладеність, яка дуже погіршує якість життя.

Пацієнти часто запитують лікарів, як позбутися залежності від крапель у ніс. Важливо розуміти, що це легко зробити, якщо відмовитися від деконгестантів, поки звикання тільки формується. Але що довше й більше людина ними користується, то складнішим буде лікування медикаментозного риніту.

Як лікувати медикаментозний риніт?

Лікування залежності від крапель для носа — це плавна відмова від деконгестантів та усунення супутніх симптомів (зменшення набряку, зволоження слизової оболонки, відновлення структури епітелію та руху його війок).

У разі лікарського риніту лікування включає:

• розведення носових крапель;
• застосування гормональних спреїв;
• зволоження носа сольовими розчинами;
• призначення фітопрепаратів комплексної дії.

Зазвичай лікарі радять розводити краплі в ніс фізіологічним розчином. Водночас шкідливий вплив на слизову оболонку значно знижується. Паралельно призначаються гормональні спреї, які допомагають дещо зменшити набряк і знизити запалення.³

Однак навіть таке лікування не приносить швидкого полегшення симптомів, і багато пацієнтів його кидають. Саме тому багато ЛОР-лікарів рекомендують додавати до схеми терапії рослинні ліки, а саме фітопрепарат Синупрет® від німецької компанії Біонорика СЕ.

Комплексна дія 7 лікарських трав Синупрету® допомагає впоратися з хворобою. Основні фармакотерапевтичні ефекти препарату:

• усуває набряклість носа та полегшує основний симптом хвороби — закладеність;
• зменшує запалення (при атрофічному риніті слизова оболонка дуже вразлива);
• розріджує густий слиз;
• відновлює захисні властивості носового епітелію, який найбільше страждає при медикаментозному риніті.

Синупрет® випускають у таблетках, сиропі та краплях для приймання всередину, також в аптеках є «посилені» форми препарату — Синупрет® форте й Синупрет® Екстракт.⁴

У разі медикаментозного риніту лікування в домашніх умовах можливе, якщо суворо дотримуватися вказівок лікаря та доповнювати терапію рослинним препаратом Синупрет® від компанії Біонорика СЕ, який комплексно діє на всі ланки патологічного процесу, полегшує симптоми та перешкоджає розвитку ускладнень.